четверг, 29 декабря 2016 г.
суббота, 17 декабря 2016 г.
Чому сніг скрипить під ногами.Пам'ятаючи, що сніжинки представляють із себе крижинки, відповідь на це питання дати не надто складно. Кристали льоду, якими вони є, досить крихкі, хоча і тверді. При тиску на них (наприклад, під масою людини, що йде по снігу) сніжинки руйнуються, видаючи ледве чутний хрускіт. Якби ламалася тільки одна сніжинка, людське вухо було б не в змозі почути настільки тихий звук. Проте їх десятки тисяч, а то і мільйони - і хруст зі скрипом стають чутними. Вдобавок між окремими сніжинками в заметі від морозу з'являються дуже тонкі зв'язку-містки, невидимі оку, але додають в шум свою нотку.
А чому сніг не скрипить при невеликому морозі? Насамперед тому, що сніжинки при незначних холодах стають більш гнучкими, еластичними і ламаються НЕ відразу - багато з них під тиском встигають розтанути. Тертя між окремими кристалами теж відсутнє - воно «змазується» водою, яка не встигає замерзнути. І містки-прошарку теж не утворюються, так що і нічому лопатися.
четверг, 15 декабря 2016 г.
Орієнтовні завдання для підготовки до директорської конрольної роботи з фізики:
група № 14
група № 55, 15
група № 16
пятница, 21 октября 2016 г.
Гурток з фізики
Українські фізики лауреати нобелівської
премії
21 жовтня 2016 року в ДНЗ «Сквирське вище
професійне училище» відбулося засідання гуртка з фізики. Саме у цей день, день
народження Альфреда Нобеля, гуртківці вирішили пригадати і українських вчених- фізиків
лауреатів нобелівської премії.
среда, 19 октября 2016 г.
среда, 12 октября 2016 г.
Тиждень космосу
… Бо що може бути
чарівнішим
від небосхилу, який
вміщує
у собі все
прикрасне .
М. Коперник
З 4 по 10 жовтня 2016 року з нагоди Всесвітнього тиждня
космосу в ДНЗ «Сквирське вище професійне училище» відбулися такі заходи:
1.
Урок-конференція:
«Людина у Всесвіті»
2.
Відео-перерви
: «Політ у космос»
3.
Конкурс
стінівок: «Всесвіт»
4.
Конкурс
розвязування кросвордів.
5.
Презентація
міні –проекту «Космічне сміття»
Заходи відбулися під керівництвом викладача фізики та
астрономії Шембелян Л.М.
понедельник, 19 сентября 2016 г.
Гурток з фізики та астрономії
«Всесвіт. Міфи та реальність»
15 вересня в ДНЗ «Сквирське вище професійне училище» відбулося засідання гуртка з фізики та астрономії. На початку засідання гуртківці з великим захопленням переглянули сферичний 3D-фільм «Подорож на край Всесвіту» і були так вражені, що, при обговоренні фільму, навіть, висували свої гіпотези щодо походження і розвитку Всесвіту та існування позаземних цивілізацій.
суббота, 3 сентября 2016 г.
понедельник, 16 мая 2016 г.
четверг, 28 апреля 2016 г.
Засідання гуртка з фізики
Аварія, що сталася 26 квітня 1986 року на Чорнобильській атомній електростанції, - найбільша техногенна катастрофа на нашій планеті. Пройшло вже 30 років, а у ній ще багато таємниць та загадок. За час, що минув після Чорнобильської катастрофи, з’явилося понад 110 версій її причин: від кримінальних до фантастичних.
26 квітня 2016 року в ДНЗ «Сквирське ВПУ» на засіданні гуртка з фізики було розглянуто фізичні причини цієї жахливої події, а також хвилиною мовчання вшановано пам'ять про людей, які ціною власного життя та здоров'я врятували світ від «мирного» атома.
вторник, 19 апреля 2016 г.
пятница, 15 апреля 2016 г.
Тиждень фізики 2015-2016
У світі немає нічого особливого.
Ніякого чаклунства. Тільки фізика.
Чак Паланик.
Під таким девізом в ДНЗ «Сквирське ВПУ» з 11.04.16 по 15.04.16 пройшов тиждень фізики.
Тиждень фізики приніс незабутні враження та нові знання учням і досвід показує, що знання придбані таким чином використовуються в найбільш повній мірі; спілкування в такий спосіб має велике значення для процесу пізнання і для формування особистості учнів, які вивчають фізику.
пятница, 8 апреля 2016 г.
понедельник, 21 марта 2016 г.
У мене нема ніякого таланту —
є лише наполегливість і допитливість.
є лише наполегливість і допитливість.
А. Ейнштейн
14.03.2016 року в ДНЗ «Сквирське ВПУ» відбулося засідання гуртка з фізики приурочене 137 річниці з дня народження одного з найвизначніших фізиків 20 століття – Альберта Ейнштейна.
воскресенье, 6 марта 2016 г.
среда, 2 марта 2016 г.
«Скарбничка цікавих фактів»
Чому птахи спокійно сидять на високовольтних проводах?Тіло птаха являє собою розгалуження кола, опір якого набагато більший порівняно з опором шматка провідника. Тому струм, який проходить через тіло птаха, є дуже малим. Але якщо птах випадково хвостом або крилом доторкнеться до стовпа та в такий спосіб з’єднається з землею, його відразу буде вбито струмом.
понедельник, 29 февраля 2016 г.
среда, 17 февраля 2016 г.
Кава швидше охолоне, якщо в неї покласти цукор й почекати 3 хвилини, чи почекати 3 хвилини, а вже потім покласти цукор?
Відповідь
Відповідь
среда, 3 февраля 2016 г.
вторник, 2 февраля 2016 г.
суббота, 30 января 2016 г.
среда, 27 января 2016 г.
понедельник, 25 января 2016 г.
воскресенье, 24 января 2016 г.
Лід: унікальний та небезпечний!
Зимові розваги.
Щоб зберегти своє здоров’я чи навіть врятувати життя, перш ніж виходити на лід, варто дізнатися його товщину. Ступати на таку поверхню можна при 7 см, ковзатися - не менше ніж при 10-12 см. Якщо ж заплановане масове катання, потрібно, щоб товщина льоду дорівнювала 25-ти см.
Ходити по замерзлій поверхні безпечніше там, де вже пройшли люди (по їхніх слідах чи стежках). Якщо слідів немає, необхідно подивитися, чи не просів лід. При собі слід мати міцну мотузку завдовжки 15-20 метрів, з петлею на одному кінці та півкілограмовим вантажем - на іншому, два цвяхи або ніж, які допоможуть вибратися із води.
Цікаві факти про лід.
1. Чому лід прозорий, а сніг білий?
Чистий лід прозорий, а чистий сніг, що складається з мікроскопічних кристалів льоду, непрозорий і здається нам білим.
Річ у тому, що сонячні промені проходять крижану пластинку наскрізь, а в шарі снігу дістають багатократне віддзеркалення і виходять назад. При цьому вони не втрачають жодного з компонентів спектру (у зв’язку з дуже малими розмірами кристалів льоду, з яких складається сніг), а тому не мають кольору — і сніг здається білим.
2. Чому лід плаває?
Лід плаває, тому що на відміну від більшості інших речовин, кристалізація яких супроводжується збільшенням щільності, вода при замерзанні розширюється (щільність її падає). Причина цього явища, стверджують фізики, полягає в особливостях структури льоду і води. Молекули води, що складаються з одного атома кисню і двох атомів водню, мають вид кульок з опуклостями.
У кристалі льоду вони розташовуються так, що опуклості (відповідні атомам водню) орієнтуються строго по напряму двох сусідніх молекул. В результаті виникає тривимірна кристалічна решітка, що складається з майже ідеальних тетраедрів. Кожна молекула в його вершинах оточена чотирма іншими. У води немає такої впорядкованої структури, розташування її молекул весь час міняється. Але у будь-який момент кожну молекулу води оточують 4—5 «сусідок», так що середнє їх число виявляється рівним 4,4. Це означає, що молекули води в рідині розташовуються тісніше, ніж в кристалі, а тому вода щільніша за лід.
3. Чому немає солоного льоду?
Зробимо дослід: візьмемо воду, підсолимо її поставимо в морозилку. Вона замерзне, але лід буде прісним, а солона вода з високою концентрацією солі залишиться внизу склянки.
Замерзання морської води - зовсім не такий простий процес, як могло б здатися на перший погляд. При замерзанні тільки частина солей переходить в лід, інша частина стікає у воду у вигляді сольового розчину, збільшуючи солоність води. При швидкому замерзанні морської води утворюється молодий морський лід, який містить великий відсоток розсолу, так як через швидке замерзання він не встигає витіснятися і залишається всередині морського льоду. При зниженні температури вода з розсолу вимерзає, що збільшує солоність розсолу. З часом розсіл повільно стікає вниз, в результаті чого старий лід більш прісний, чим молодий.
Новий рік та небесні світила.
1. У стародавньому Єгипті Новий рік святкували під час розливу Нілу, коли сходила священна зірка Сі́ріус (розкид із липня по вересень). Сі́ріус – α Великого Пса.
2. Як і у більшості давніх народів, початок Нового року в Київській Русі асоціювався з початком весняного відродження природи. Найімовірніше Новий рік святкували з появою нового Місяця в перші весняні дні, найближчі до весняного рівнодення. Весняне рівнодення - це момент, коли схилення Сонця (його відстань від небесного екватора на північ або на південь) дорівнює нулю.
3. На відміну від європейських нічних гулянь, Новий рік у Японії зустрічають зі сходом Сонця.
4. Китайський Новий рік традиційно припадає на перший молодик першого місяця року. Молодик - фаза, коли місяць перебуває між Землею й Сонцем. Згідно з традиційним китайським календарем, що заснований на спостереженнях руху Сонця, Місяця та Юпітера роки об'єднуються в 12-річні цикли, причому кожен із років символізує певна тварина.
Подписаться на:
Сообщения (Atom)